З початку повномасштабного вторгнення збройних сил російської федерації на незалежну Україну було оголошено мобілізацію. Як наслідок до збройних сил країни почали призивати абсолютну різну категорію осіб. У зв’язку з цим та рядом інших обставин (об’єктивні та суб’єктивні причини) почали все частіше траплятися випадки дерертирства та самовільного залишення військової частини. Діючим законодавством передбачено, що відповідальність за такі правопорушення може бути кримінальна. При цьому кримінальна відповідальність за самовільне залишення військової частини та дезертирство у військовий час – суттєва.
Адвокат Янчук Анатолій надає правову допомогу своїм клієнтам з питань, які стосуються кримінальної відповідальності за СЗЧ та дерертирство. Працюємо згідно умов договору з КЛІЄНТОМ та супроводжуємо його від самого початку до остаточного рішення по справі. Контактний телефон 0632021068.
Адвокати нашої групи мають тільки практичний досвід надання правової допомоги у кримінальних правопорушеннях, що вимагають особливого підходу, у військовий час ми надаємо своїм клієнтам допомогу безпосередньо у вигляді консультацій та фактично здійснюємо захист наших клієнтів перед слідчими, прокурорами, слідчими суддями, суддями. Готуємо та подаємо необхідні процесуальні документи, які будуть свідчити про відсутність вини або направлені на пом’якшення покарання (умовний термін).
Докази СЗЧ, дезертирства
Кожне з цих кримінальних правопорушень передбачає відсутність дозвільних документів, які надають змогу залишити місце служби. Доказами вини у цій категорії справ будуть відповідні рапорти, покази свідків (інших військовозослужбовців), документи видані командирами, відео, аудіо, електронне листування та інше. Безпосередньо відповідальність буде залежати від частини правопорушення, та самих фактичних обставин.
Кримінальна відповідальність по статті 407 КК України
Відповідальність та обставини за яких вона наступає є наступними: 1. Самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем строкової служби, а також нез’явлення його вчасно без поважних причин на службу у разі звільнення з частини, призначення або переведення, нез’явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю понад три доби, але не більше місяця, – караються триманням у дисциплінарному батальйоні на строк до двох років або позбавленням волі на строк до трьох років. 2. Самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем (крім строкової служби), а також нез’явлення його вчасно на службу без поважних причин тривалістю понад десять діб, але не більше місяця, або хоч і менше десяти діб, але більше трьох діб, вчинені повторно протягом року, – караються штрафом від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або службовим обмеженням на строк до двох років, або позбавленням волі на строк до трьох років. 
3. Самовільне залишення військової частини або місця служби, а також нез’явлення вчасно на службу без поважних причин тривалістю понад один місяць, вчинене особами, зазначеними в частинах першій або другій цієї статті, – караються позбавленням волі на строк від двох до п’яти років. 4. Самовільне залишення військової частини або місця служби, а також нез’явлення вчасно на службу без поважних причин, вчинені в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, вчинене особами, зазначеними в частинах першій або другій цієї статті, караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років. 5. Самовільне залишення військової частини або місця служби, а також нез’явлення вчасно на службу без поважних причин, вчинені в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці, вчинене особами, зазначеними в частинах першій або другій цієї статті, – караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років.
Кримінальна відповідальність по статті 408 КК України
1. Дезертирство, тобто самовільне залишення військової частини або місця служби з метою ухилитися від військової служби, а також нез’явлення з тією самою метою на службу у разі призначення, переведення, з відрядження, відпустки або з лікувального закладу – караються позбавленням волі на строк від двох до п’яти років. 2. Дезертирство із зброєю або за попередньою змовою групою осіб – карається позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років. 3. Діяння, передбачене частинами першою або другою цієї статті, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, – карається позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років. 4. Діяння, передбачене частинами першою або другою цієї статті, вчинене в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці, карається позбавленням волі на строк від п’яти до дванадцяти років.
