Обставини справи на момент звернення
На початку 2019 року до мене звернувся клієнт, якому мене порекомендував знайомий. Йому була потрібна правова допомога у спорі з ПриватБанком щодо заборгованості за кредитною карткою. Клієнт стверджував, що кредиту в банку не отримував.
Під час консультації були встановлені такі обставини:
- У липні 2013 року клієнт оформив у банку пенсійну картку для отримання відповідних виплат. Про оформлення кредитної картки або надання йому кредиту він не знав.
- У 2017 році ПриватБанк звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості, яка, за твердженням банку, виникла за кредитною карткою, оформленою у травні 2013 року.
- 20.04.2018 року ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області попередню позовну заяву ПриватБанку було залишено без розгляду у зв’язку з повторною неявкою представника банку до суду — посилання на ухвалу суду.
Підготовка правової позиції та розгляд справи
- Копії документів, які банк надав відповідачу, були неналежної якості, тому для повноцінного аналізу вимог кредитора я ознайомився безпосередньо з матеріалами судової справи.
- Після ознайомлення зі справою було підготовлено клопотання про поновлення строку для подання відзиву та про перехід від спрощеного до загального позовного провадження. 20.03.2019 року Васильківський міськрайонний суд Київської області задовольнив клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження — посилання на ухвалу суду. 07.05.2019 року суд також поновив строк для подання відзиву на позовну заяву — посилання на ухвалу суду.
- Після переходу до загального позовного провадження мною було підготовлено відзив на позовну заяву. Позиція захисту ґрунтувалася, зокрема, на тому, що: 1) у матеріалах не було належних доказів видачі клієнту кредитної картки; 2) не було підтверджено номер картки, за якою банк заявляв кредитну заборгованість; 3) надані банком документи не підтверджували встановлення клієнту кредитного ліміту; 4) розрахунок заборгованості не був підписаний; 5) надані банком умови кредитування не містили підпису клієнта; 6) виникла необхідність витребувати оригінал анкети-заяви про приєднання до банківських послуг, оскільки надана банком копія викликала сумніви.
- 21.08.2019 року суд задовольнив моє клопотання та витребував у кредитора оригінал анкети-заяви про приєднання до банківських послуг — посилання на ухвалу суду.
- Незважаючи на вимогу суду, банк тричі не надав оригінал витребуваного документа.
- У процесі розгляду справи банк запропонував клієнту сплатити лише суму, яку визначав як тіло кредиту, зі списанням решти заявленої заборгованості. Клієнт відмовився від цієї пропозиції та продовжив захищати свою позицію у суді.
Рішення суду
- Судовий розгляд тривав майже рік. Згодом представники банку перестали брати участь у судових засіданнях та подали заяву про розгляд справи за їх відсутності.
- 18.11.2020 року мною було подано клопотання, у якому звернуто увагу суду на обставини, викладені у відзиві, а також на те, що банк не виконав вимогу суду та не надав оригінал документа, на який посилався на підтвердження своїх вимог.
- 18.11.2020 року Васильківський міськрайонний суд Київської області розглянув справу по суті та відмовив банку у задоволенні позову. Суд, зокрема, дійшов висновку про відсутність належних доказів того, що клієнт у травні 2013 року отримав кредит, за яким банк вимагав стягнення заборгованості — посилання на рішення суду.
Результат справи
ПриватБанку було повністю відмовлено у задоволенні позову про стягнення кредитної заборгованості з клієнта.
Ключове значення у справі мало те, що кредитор не зміг належними доказами підтвердити видачу клієнту кредиту та не надав суду оригінал документа, який було витребувано для перевірки обґрунтованості заявлених вимог.
Клієнт письмово дозволив написати та поширювати цей матеріал.
