Юридична допомога адвоката 0632021068
Злісне невиконання батьками, опікунами чи піклувальниками встановлених законом обов’язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування, що спричинило тяжкі наслідки, – карається обмеженням волі на строк від двох до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк (ст. 166 КК України).
Відповідальність за це кримінальне правопорушення настає не тільки у випадку смерті дитини. У своїх обвинувальних актах прокуратура як правило зазначає положення закону, що були порушені батьками, наслідки порушення закону, обставини за яких відбулося злісне невиконання батьківських обов’язків. 22.06.2022 року Львівський апеляційний суд розглянув справу про злісне невиконання батьківських обов’язків. У своєму рішенні суд зазначив наступну складову даного злочину: “Суспільна небезпечність даного злочину полягає в посяганні на відносини, які забезпечують нормальний розвиток і виховання неповнолітніх, а також безпеку їх життя або здоров`я, особисту свободу, честь та гідність осіб, що підлягають опіці.
Об`єктивна сторона цього злочину полягає в діянні (дії або бездіяльності) і виявляється в злісному невиконанні обов`язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування, тобто: в залишенні дітей без нагляду, харчування, одягу, ухиленні від догляду і лікування тяжко хворого тощо, що призведе до тяжких наслідків.
Невиконання обов`язків по догляду за дитиною повинно мати злісний характер, тобто бути тривалим у часі, або систематичним, незважаючи на відповідні попередження з боку органів опіки і піклування, або місцевих органів влади. Злочин вважається закінченим з моменту настання тяжких наслідків. Під тяжкими наслідками слід розуміти різні види фізичної або моральної шкоди, заподіяної неповнолітньому або підопічному: розлад здоров`я, психічне захворювання, інвалідність, самогубство потерпілого тощо. При цьому обов`язковою умовою кримінальної відповідальності батьків, опікунів чи піклувальників є наявність причинного зв`язку між вчиненим діянням і тяжкими наслідками, що настали. Суб`єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом, на що вказує злісний характер діяння”.
Повідомлення про вчинення злочину передбаченого ст. 166 КК України
Згідно приписів КПК України заяву про вчинення злочину може подати кожний. Це можливо зробити в усному або письмовому порядку. Як правило такі повідомлення з самого початку відбуваються за допомогою телефонного дзвінка на гярчу лінію 102, та після здійснюється подача письмової заяви.
Докази злісного невиконання батьківських обов’язків
Кожний доказ суд оцінює окремо та разом відповідно до свого внутрішнього переконання. У цій категорії справ згідно судової практики використовують наступні докази: 1) покази потерпілої, свідків; 2) протоколи прийняття заяв про злісного невиконання батьківських обов’язків; 3) систематичні повідомлення про насильство по відношенню до дитини; 4) розрахунком заборгованості по аліментам; 5) довідки директора школи або садочка про кількість пропущений днів у навчальному закладі; 6) постанови суду про вчинення домашнього насильства в сім’ї; 7) довідки з лікарні; 8) медична експертиза; 9) висновки психологів; 10) покази медиків про погрози зі сторони батька; 11) акти комісій служб у справах дітей та сім’ї; 12; інші. В одному з судових рішень апеляційний суд зазначив: ” Вина також підтверджується актом стаціонарної амбулаторної судово-психіатричної експертизи №579 від 09 вересня 2013 року, підтверджуються обставини викладені в обвинувальному акті від 19 липня 2017 року та показання свідка ОСОБА_3 і потерпілої ОСОБА_2 , яка на час огляду страждала змішаним тривожно-депресивним розладом та специфічною ізольованою фобією (боязнь батька). Висновком експерта №153/2013 від 02 жовтня 2013 року також підтверджуються обставини викладені в обвинувальному акті від 19 липня 2017 року та показання свідка ОСОБА_3 і потерпілої ОСОБА_2 , крім цього встановлено, що наявні у ОСОБА_2 розлади не є вродженими та перебувають у прямому причинно-наслідковому зв`язку з діями батька і вказана психотравма відносить до середнього ступеня тяжкості по ознаці розладу здоров`я”
Судова практика – реальні випадки
- Постійний психологічний тиск та приниження зі сторони батька обвинуваченого ОСОБА_1 призвів до виникнення у його доньки неповнолітньої потерпілої ОСОБА_2 змішаного тривожно-депресивного розладу та специфічної ізольованої фобії (боязні батька). Дані розлади не є вродженими та згідно акту амбулаторної судово-психіатричної експертизи №579 від 09 вересня 2013 року перебувають у прямому причино-наслідковому зв`язку з діями батька обвинуваченого ОСОБА_1 , а відповідно до висновку судово-медичного експерта №153/2013 дана психотравма відноситься до середнього ступеня тяжкості по ознаці тривалого розладу здоров`я, тобто спричинила неповнолітній потерпілій ОСОБА_2 тяжкі наслідки.
- 05.11.2021, в період часу 22:00 години по 23:30 годину, мама залишила малолітню ОСОБА_3 у дитячому візочку на вулиці, а саме на подвір`ї будинку по АДРЕСА_2 , поки сама вживала алкогольні напої в будинку зі своїми знайомими ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Після чого, разом зі своєю малолітньою дитиною ОСОБА_7 , пішла до місця проживання по АДРЕСА_2 . Прийшовши близько 01:00 години 06.11.2021 до свого місця проживання, завезла візочок з малолітньою ОСОБА_7 , одягненою в зимовий комбінезон та шапочку, у кімнату будинку, що 05.11.2021 не отоплювався, та не подивившись, в якому стані знаходиться дитина і не погодувавши її, лягла спати до 12:00 години 06.11.2021 року, після чого виявила, що дитина мертва, цим самим вчинила злочин, пов`язаний з домашнім насильством.
- Тобто кожна сварка ОСОБА_2 призводила до погіршення психічного здоров`я його доньки, що йому було відомо, проте він продовжував свої протиправні дії, внаслідок чого ОСОБА_1 було спричинено тривалий розлад здоров`я.
Відео по темі злісного ухилення від виконання батьківських обовʼязків
