Послуги адвоката у справах про булінг 0632021068
Адміністративні правопорушення в частині булінгу набули чинності у грудні 2018 року. Адміністративні стягнення та суть правопорушення за булінг перелічені у статті 173-4 КУпАП в наступному вигляді.
| Частина статті 173-4 КУпаП | Зміст частини ст. 173-4 КУпАП | Відповідальність |
|---|---|---|
| 1 | Булінг (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого | Тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин. |
| 2 | Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення | Тягне за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин. |
| 3 | Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене малолітніми або неповнолітніми особами віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років | Тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин |
| 4 | Діяння, передбачене частиною другою цієї статті, вчинене малолітньою або неповнолітньою особою віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років | Тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин. |
| 5 | Неповідомлення керівником закладу освіти уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про випадки булінгу (цькування) учасника освітнього процесу | Тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням до двадцяти процентів заробітку. |
Суддя з Тернопільської області вважає, що типовими ознаками булінгу (цькування) є:- систематичність (повторюваність) діяння; наявність сторін – кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності); дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого. Дані типові ознаки також закріплені законодавством. ʼ
Цей же суддя висловив у одній зі справ також наступне твердження: “Суб`єкт адміністративного правопорушення може бути як загальний, так і спеціальний (булінг стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи може бути вчинено будь-якою особою (загальний суб`єкт), а стосовно «інших учасників освітнього процесу» – лише малолітньою або неповнолітньою особою (спеціальний суб`єкт)). Суб`єктивна сторона правопорушення визначається у формі прямого умислу. Кривдник усвідомлює протиправний характер свого діяння, передбачає його шкідливі наслідки та бажає настання цих наслідків.” У травні 2022 року суддя із Дніпропетровської області дав визначення кібербулінгу: “Кібербулінг – це один із різновидів булінгу (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров`ю потерпілого”.
Оформлення матеріалів у справі про булінг
Згідно статті 255 КУпАП на поліцію покладено обов’язок складати протокол. За загальним правилом особа, яка складає протокол повинна зібрати докази, що будуть підтверджувати фабулу протоколу (обставини) та інкриміновану норму, що була порушена. Після оформлення матеріалів справи уповноважена особа органів поліції передає адміністративну справу про булінг до суду для розгляду справи по суті. Суд отримавши матеріали по статті 173-4 КУпАП (Булінг) має право розглядати справу по суті або направити на дооформлення. Після усунення недоліків протоколу справа продовжує розглядатися.
Розгляд справи про булінг судом
За декілька днів (три дні) до розгляду справи суддя повідомляє про дату та час розгляду справи про адміністративне правопорушення по статті 173-4. Дата і час розгляду справи може бути перенесена за вмотивованим клопотанням (проханням) особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Питання обгрунтованості клопотання суддя вирішує самостійно відповідно до його внутрішнього переконання. При розгляді справи правопорушник користується правами передбаченими статтею 268 КУпАП. У тому числі він має право мати захисника, заявляти клопотання. Потерпілий має аналогічні права. Суддя у справі про булінг зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Даний обов’язок суду передбачений статтею 280 КУпАП. За наслідком розгляду справи суддя виносить одну з таких постанов: 1) про притягнення до відповідальності та накладає адміністративне стягнення; 2) про попередження; 3) про закриття справи у зв’язку з відсутністю складу правопорушення або закриття через закінчення строків притягнення.
Оскарження постанови суду першої інстанції винесеної по статті 173-4 КУпАП
Постанова суду у даній категорії справ може бути оскаржена протягом десяти днів з моменту винесення постанови. У випадку наявності поважних причин особа повинна подати апеляційному суду клопотання про поновлення процесуального строку (подається разом з апеляційною скаргою окремим процесуальним документом або повинно бути у самій апеляційній скарзі). Апеляційна скарга на постанову судді подається через районний суд, який розглядав справу про булінг.
Постанова апеляційного суду за наслідком розгляду апеляційної скарги набирає чинності з моменту її винесення та оскарженню не підлягає.
Постанову суду першої інстанції має право оскаржити кривдник та потерпілий.
Судова практика в частині відповідальності
Аналізуючи Єдиний державний реєстр судових рішень по статті 173-4 КУпАП (булінг) мною було встановлено, що судді притягують батьків до відповідальності у вигляді штрафу близько в 85%. Інші 15% – це усне зауваження. Проте усне зауваження не варто вважати таким, що свідчить про відсутність вини. В частині межі штрафу слід зазначити, що аналіз судової практики по булінгу показав, що на батьків накладають штраф як правило у мінімальному розмірі. Проте є і інші випадки. Учителів та директорів навчальних закладів як правило притягають до штрафу мінімального або середнього розміру.
Докази булінгу по статті 173-4 КУпАП
Стаття 251 Кодексу про адміністративні правопорушення визначає перелік доказів. Проте якщо розглядати її в цілому цей перелік доказів є доволі розширеним і вичерпного перелік відсутній. На практиці використовують наступні докази: протокол про адміністративне правопорушення, подання директора навчального закладу, доповідні, копія паспорта, копія свідоцтва про народження, розписка, довідка, пояснення учителів, шкільних психологів, електронне листування (смс, телеграм, вайбер), засідання шкільних комісій по певному факту булінгу, звернення директора до поліції та інші. 10.05.2022 року суддя Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Вікторович Н.Ю. приймаючи докази булінгу зазначив: “Окрім того, до матеріалів справи долучено скрін-шоти переписки у месенджерах «Telegram», «Vibe» між користувачем ОСОБА_4 та абонентом певного номеру. Ознайомившись з наданою перепискою встановлено, що вона відбувалася в період з жовтня 2021 року по грудень 2021 року між ОСОБА_1 та неповнолітнім ОСОБА_2 . Зміст конкретних фраз, лексики та характеру використання мовних засобів, які ОСОБА_1 застосовує у переписці з неповнолітнім ОСОБА_2 , дає підстави для висновку, що її дії слід кваліфікувати як кібербулінг у формі психологічного насильства, що небезпідставно викликає у неповнолітнього побоювання за свою безпеку і завдає шкоду психічному здоров`ю. Верховний Суд у справі №753/10840/19 (постанова КЦС від 13.07.2020р.) підтримав позицію судів попередніх інстанцій, які визнали роздруківки скрін-шотів листування у Viber належним доказом та поклали в обґрунтування своїх рішень”. За наслідком згаданої справи апеляційну скаргу учителя було залишено без задоволення. Суд апеляційної інстанції зазначив: “Під час апеляційного перегляду встановлено, що при здійсненні освітнього процесу, між вчителькою ОСОБА_1 та неповнолітнім учнем, з застосуванням електронних комунікацій, а саме месенджеру “Viber”, у період жовтня 2021 року відбувалася переписка, в процесі якої вчителька ОСОБА_1 багаторазово використовувала нецензурну лексику, образи честі і гідності неповнолітнього та погрози з приводу повернення грошових коштів. Так, остання в одному із смс в листуванні вказала : “Цель уничтожить” , “Мужу моему рассказы скажешь” (а.с. 26), «Хочеться тебе в рыло заехать», «Вообщем свое ты отгребешь» (а.с. 27)”.
Наслідки вчинення булінгу правопорушниками
Окрім основного адміністративного стягнення (штрафу) на винну особу буде покладено також і судовий збір у розмірі 496 гривень і 20 копійок. Визнання особи винною у вчиненні булінгу може вплинути на подальшу її долю:
- вчителі, директор – може призвести до звільнення та є вірогідність, що це також призведе складності у працевлаштуванні.
- батьки – при вирішенні сімейних спорів один з батьків може використати це як перевагу над іншим.
Притягнення керівника закладу освіти до відповідальності по ч.5 ст. 173-4 КУпАП
Аналізуючи реєстр судових рішень мною було встановлено, що директорів навчальних закладів рідко притягають до відповідальності за неповідомлення поліції про вчинення булінгу у навчальному закладі. Проте можемо розглянути пілотну справу згідно якої особу було притягнуто. У зазначеній ничже справі заявником про вчинення правопорушення була мама учня. 21.01.2022 року Волинський апеляційний суд розглядаючи апеляційну скаргу директора школи і залишаючи штраф стосовно нього у силі зазначив: “Визнаючи ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 173-4 КУпАП, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про наявність в її діях складу адміністративного правопорушення з огляду на наступне. Як вбачаєтьсяз протоколупро адміністративнеправопорушення, ОСОБА_1 будучи директором Куснищанської ЗЗСО І-ІІІ ступенів, 02.04.2021 отримавши від класного керівника 5 класу ОСОБА_4 інформацію в усній формі про вчинення булінгу відносно малолітнього ОСОБА_5 з боку однокласника ОСОБА_6 , в порушення вимог ч.3 ст.26 Закону України «Про освіту», не повідомила уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про випадки булінгу (цькування) учасника освітнього процесу. Диспозиція ч. 5 ст. 173-4 передбачає відповідальність за неповідомлення керівником закладу освіти уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про випадки булінгу (цькування) учасника освітнього процесу. Згідно розділу ІІ п. 2 Порядку реагування на випадки булінгу, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України № 1646 від 28 грудня 2019 року, керівник закладу освіти у разі отримання заяви або повідомлення про випадок булінгу (цькування), зобов`язаний невідкладно у строк, що не перевищує однієї доби повідомити територіальний орган Національної поліції України, а також вчинити ще ряд дій, передбачених порядком, і лише останнім пунктом зазначено, що керівник скликає засідання комісії з розгляду випадку булінгу. За таких обставин, посилання апелянта про те, що оскільки комісією не було встановлено факту булінгу, тому відсутні підстави повідомлення уповноваженим органам, підрозділам органів Національної поліції України про визнання булінгу (цькування) учасника освітнього процесу відносно малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими, оскільки суб`єкт зазначеного правопорушення зобов`язаний в разі надходження заяви про вчинення дій, які підпадають під ознаки булінгу, на протязі доби повідомити органи Національної поліції, а не самостійно, на свій розсуд, чи колегіальним органом, встановлювати наявність факту булінгу і в залежності від результатів здійснювати таке повідомлення”.
Послуги адвоката у справах про булінг по статті 173-4 КУпАП
У випадку якщо Вам потрібна допомога у справі про булінг – звертайтеся до мене за правовою допомогою. Як адвокат підготую Вам необхідні процесуальні документи для вирішення цієї категорії справ. Юридичну допомогу надаю:
- особам, які притягаються до адміністративної відповідальності;
- потерпілим.
Відео про булінг та притягнення до відповідальності
Мій телефон: 063 202 10 68. Даний телефон закріплений у месенджерах: телеграм, вайбер.
