Відповідальність за неподання декларації

Діючим законодавством за неподання декларації передбачена адміністративна відповідальність по КУпАП та кримінальна відповідальність у відповідності до КК України.

Адвокат Янчук Анатолій надає своїм клієнтам послуги адвоката, який розуміється на справах, що пов’язанні з несвоєчасною подачею декларації. Супруводжую свого клієнта від початку справи та до остаточного судового рішення або рішення органу про закриття кримінального провадження.

Адміністративна відповідальність за неподання декларацій

Адміністративне правопорушення, що передбачає відповідальність за несвоєчасну подачу декларації передбачено частиною першою статті 172-6 КУпАП. Зокрема за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, – тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дану категорію справ розглядають місцеві районні суди за місцем вчинення правопорушення. При цьому участь прокурора по цій справі є обов’язковою (ст. 250 КУпАП).

Протокол про адміністративне правопорушення по ч.1 ст. 172-6 КУпАП складає НАЗК, а в деяких випадках і уповноважені на те особи органів поліції.

Стосовно НАЗК слід зазначити наступні положення КУпАП: Національне агентство з питань запобігання корупції (статті 172-4 – 172-9 (в частині правопорушень, вчинених службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище), 188-46, 212-15, 212-21) (ст. 255 КУпАП).

Примітка. Під службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, в цій статті розуміються особи, які обіймають посади, визначені у примітці до статті 56 Закону України “Про запобігання корупції”.

Листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вих. N 223-943/0/4-17 від 22 травня 2017 року звернуто увагу на те, що вирішуючи питання про притягнення осіб до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, щодо порушення вимог фінансового контролю, яке полягало у несвоєчасному поданні без поважних причин декларації особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, слід враховувати об`єктивні ознаки складу цього адміністративного правопорушення, зокрема його об`єктивну сторону, яка має активну форму прояву та полягає у несвоєчасному поданні без поважних причин декларації. Поважними причинами слід розуміти неможливість особи подати вчасно декларацію у зв`язку з хворобою, перебуванням особи на лікуванні, внаслідок стихійного лиха, технічних збоїв офіційного веб-сайту НАЗК, витребування відомостей, необхідних для внесення в декларацію, перебування (тримання) під вартою тощо.

У законодавстві чітко не визначено, що є моментом виявлення правопорушення, тоді як судова практика послідовно пов`язує цей момент з днем виявлення правопорушення саме органом, який уповноважений на складання відповідного протоколу про адміністративне правопорушення, як початкового етапу процедури притягнення особи до адміністративної відповідальності. Днем виявлення правопорушення слід вважати день, коли до уповноваженого органу надійшли будь-які відомості про можливе вчинення адміністративного правопорушення (постанова Верховного Суду від 28.02.2019 в справі №149/2498/17).

Строки накладення адміністративного стягнення за недекларування: може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення (ч.4 ст. 38 КУпАП).

Роз’яснення законодавства, яке регулює питання подачі декларацій

Подача декларації після звільнення:Роз`ясненням Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – Національне агентство) від 03.02.2021 № 1 «Щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно входів фінансового контролю» передбачено один із типів декларацій суб`єкта декларування: – декларація особи, яка припинила діяльність (декларація «після звільнення») декларація, яка подається відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» з 00 годин 00 хвилин 01 січня до 00 годин 00 хвилин 01 квітня року, наступного за звітним роком, у якому було припинено діяльність. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація. Відлік строку подачі декларації «після звільнення» починається з 00 годин 00 хвилин 01 січня року, наступного за звітним роком, у якому було припинено діяльність.

Відповідно до пп.2, 3 п.5 розділу II Порядку формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого Рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції №3 від 10.06.2016, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.07.2016 за №959/29089, в редакції, чинній на момент звільнення декларація перед звільненням – декларація, яка подається відповідно до абзацу першого частини другої статті 45 Закону не пізніше двадцяти робочих днів з дня припинення діяльності, пов`язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншої діяльності, зазначеної у підпунктах «а», «в» пункту 2 частини першої статті 3 Закону. Така декларація охоплює період, який не був охоплений деклараціями, раніше поданими суб`єктом декларування, та містить інформацію станом на останній день такого періоду. Останнім днем такого періоду є день припинення діяльності, пов`язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншої діяльності, зазначеної у підпунктах «а», «в» пункту 2 частини першої статті 3 Закону. Під раніше поданими деклараціями розуміються декларації, що були подані до Реєстру відповідно до Закону.

Адвокат Анатолій Янчук. Надає юридичну допомогу фізичним особам і бізнесу у Києві та онлайн.