Як виписати людину з житла (квартира, будинок)

Діючим законодавством встановлено, що місце реєстрації проживання у кожної людини є одним. Проте трапляються випадки коли потрібно скасувати цю реєстрацію (потрібно виписати людину). У даному матеріалі буде розглянуто саме це питання стосовно  “виписки”.

Законні способи виписки людини з квартири в Україні

З 14.03.2022 року почав діяти новий Порядок декларування та реєстрації місця проживання (перебування) (затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 р. № 265). У відповідності до п.28 Порядку у разі коли особа не може самостійно звернутися до органу реєстрації, реєстрація місця проживання (перебування) може бути здійснена за зверненням законного представника або представника на підставі довіреності, посвідченої в установленому законом порядку (далі – представник). Доволі часто трапляються випадки, коли потрібно виписати людину без її згоди. Підпунком 2 пункту 50 Порядку передбачена виписка з квартири на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, про:

• позбавлення права власності на житло або права користування житлом;
• виселення;
• зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) особи;
• визнання особи безвісно відсутньою;
• оголошення її померлою (у такому випадку адміністративний збір не сплачується).

Якщо ви хочете виписати людину, яка за кордоном, то такі порядки також можна застосувати стосовно цієї людини. Просто необхідні документи (довіреність) вона направляє Вам особисто або оримуєте рішення суду.

Способи виписати дитину з квартири, будинку (хати)

Порядок зняття з реєстрації (виписки) осіб, що не досягли вісімнадцяти років (дитина) наступний:

1. Подання заяви про зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) дитини віком до 14 років або особи, визнаної судом обмежено дієздатною або недієздатною, здійснюється одним із батьків або інших законних представників за згодою іншого з батьків або законних представників (п.51 Порядку).
2. Зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) дитини віком від 14 до 18 років здійснюється за згодою її батьків або інших законних представників чи одного з них, крім випадку зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання такої дитини у гуртожитку закладу освіти у період чи після закінчення навчання (п.52 Порядку). У цьому випадку дитина самостійно подає заяву про виписку.
3. У разі усиновлення дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, якщо при цьому змінюється прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) дитини, зняття з реєстрації місця проживання такої дитини здійснюється за заявою органу опіки та піклування за попереднім прізвищем, власним ім’ям, по батькові (за наявності) (п.55 Порядку).

Зняття з реєстрації місця проживання співвласника квартири, приватного будинку

Законами та порядками не пердбачено можливість виписати співвласника з житла на підставі заяви іншого співвласника житла. В тому числі у судовому порядку таке право як позбавити права користування квартирою, будинком співвласника – буде просто не реально. Це пояснюється тим, що співвланиск житла (квартира, будинок) має абсолютне право на користування своїм майном, Порядком встановлено, що співвласник має самостійне право на реєстрацію свого місця проживання у майні, яке належить йому. Отже навіть якщо отримати рішення суду необхідне для того, щоб виписати з квартири людину без її згоди, то таке рішення просто не дасть бажаного результату.

Зняття з реєстраці з квартири колишнього чоловіка/дружину

У даному випадку зняття зареєстрованого місця проживання колишнього чоловіка/дружину з житла можливо так само як і звичайну людину (у судовому або поза судовому порядку). Виписка колишнього чоловіка/дружини у судовому порядку має свою специфіку, адже як правило такі судові справи розглядаються абсолютно з різним результатом. При розгляді справи використовують наступне: 1) рішення суду про розірвання шлюбу; 2) електронні або письмові докази відсутності сплати комунальних послуг; 3) звернення до поліції; 4) постанови суду про притягнення до відповідальності за домашнє насильство; 5) практика Верховного Суду з такої категорії справ.

Матеріальні норми (закон), що використовуються при розгляді спорів про виселення

При тимчасовій відсутності наймача або членів його сім’ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців (ст. 71 ЖК РСР України). Визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку (ст. 72 ЖК РСР України). Якщо наймач, члени його сім’ї або інші особи, які проживають разом з ним, систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або використовують його не за призначенням, або систематичним порушенням правил соціалістичного співжиття роблять неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі чи в одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявились безрезультатними, виселення винних на вимогу наймодавця або інших заінтересованих осіб провадиться без надання іншого жилого приміщення (ст. 116 ЖК РСР України). Член сім’ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім’ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом (ст. 405 ЦК України). Сервітут припиняється у разі припинення обставини, яка була підставою для встановлення сервітуту (ст. 406 ЦК України).

Судова практика у справах, що дають можливість виселити члена сім’ї без згоди

Стаття 72 ЖК України Обов’язок доказування підстави передбаченої по статті 72 ЖК України для виселення покладений на позивача: 03 серпня 2022 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду по справі № 553/907/19: “Аналіз статей 71, 72 ЖК України дає підстави для висновку, що особа може бути визнана такою, що втратила право користування жилим приміщеннями за двох умов: не проживання особи в жилому приміщенні більше шести місяців та відсутності поважних причин такого не проживання. Вичерпного переліку таких поважних причин житлове законодавство не встановлює, у зв`язку з чим поважність причин відсутності особи за місцем проживання визначається судом у кожному конкретному випадку з урахуванням обставин справи. Процесуальний закон покладає обов`язок на позивача довести факт відсутності відповідача понад встановлені статтею 71 ЖК України строки у жилому приміщенні без поважних причин. Початок відліку часу відсутності визначається від дня, коли особа залишила приміщення. Повернення особи до жилого приміщення, яке вона займала, перериває строк тимчасової відсутності. При тимчасовій відсутності за особою продовжує зберігатись намір ставитися до жилого приміщення як до свого постійного місця проживання, тому при розгляді позову про визнання особи такою, що втратила право на жилу площу, суд повинен ретельно дослідити обставини, які мають значення для встановлення причин довготривалої відсутності. Подібні висновки висловлено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 24 жовтня 2018 року у справі № 490/12384/16-ц (провадження № 61-37646св18), від 22 листопада 2018 року у справі № 760/13113/14-ц (провадження № 61-30912св18), від 26 лютого 2020 року у справі № 333/6160/17 (провадження №61-7317св19), від 18 березня 2020 року у справі № 182/6536/13-ц (провадження № 61-23089св19), від 12 травня 2021 року у справі № 301/288/20 (провадження № 61-2566св21) Із урахуванням зазначеного, слід погодитися із висновком апеляційного суду про наявність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог, оскільки позивачкою не надано достовірних й достатніх доказів на підтвердження обставин не проживання відповідача більше шести місяців у спірній квартирі у зв`язку із втратою інтересу до житла, а також доказів проживання відповідача за іншою адресою. Звертаючись до суду із цим позовом про визнання відповідача таким, що втратив право користування житлом, яке виступає об`єктом приватизації, позивачка не аргументувала належним чином ані мету, яку вона переслідувала, ані співмірність втручання у право відповідача на житло відповідній меті”. Стаття 116 ЖК України Докази домашнього насильства, розмір квартири і інше житло мають значення при розгляді справ. 10 серпня 2022 року Верховний Суд Касаційний цивільний суд направив справу № 753/3072/20 про виселення на новий розгляд при цьому зазначив: “Реакція цивільних судів на позов заявниці не відповідала позитивному обов`язку держави забезпечити заявниці ефективний захист від домашнього насильства. При цьому ЄСПЛ зазначив, що втручання національних органів влади в особисті права, передбачені статтею 8 Конвенції, може бути необхідним для захисту здоров`я та прав інших. У контексті статті 2 Конвенції у справах про домашнє насильство права кривдників не можуть переважати права жертв, зокрема, на фізичну та психологічну недоторканість. У справі, яка переглядається суди першої та апеляційної інстанцій не надали належної оцінки наданим позивачкою доказам та не встановили, чи є співмірним втручання в особисті права позивачки, передбачені статтею 8 Конвенції проживання відповідача у спірній квартирі з огляду на вчинене відповідачем домашнє насильство щодо позивачки, та не звернули уваги, що квартира має одну житлову кімнату, в якій, крім власника, проживає двоє дітей. Також суди не встановили, чи наявне у відповідача на праві власності інше житло, тобто чи буде втручання у його право на житло пропорційним меті позову, та чи таке втручання не покладе на нього надмірний тягар”.

Інші справи судів та оцінка аргументів

• 12 липня 2022 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Усика Г. І., Яремка В. В. по справі № 753/21211/20: “Доводи заявниці щодо неоплати ОСОБА_2 комунальних послуг Верховний Суд не бере до уваги, оскільки такі обставини не є підставою для визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням”.
• 20 червня 2022 року Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Стрільчука В. А., по справі № 127/17899/21 “Дотримуючись балансу між захистом права власності і права особи на житло, апеляційний суд взяв до уваги, що у разі позбавлення ОСОБА_2 права користування відповідним житлом і її виселення, остання, в силу свого матеріального стану, буде неспроможна забезпечити себе власним житлом”.

Разом з тим відповідно до частин першої та другої статті 405 ЦК України члени сім`ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Отже, при розгляді питання про припинення права користування колишнього члена сім`ї власника житла, суди мають приймати до уваги як формальні підстави, передбачені статтею 406 ЦК України, так і зважати на те, що сам факт припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє їх права користування займаним приміщенням, та вирішувати спір з урахуванням балансу інтересів обох сторін”.

• 14 червня 2022 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д., по справі № 345/796/21 досліджував переваги ЦК України над ЖК України, а також зробив гарний висновок: “Питання про визнання припиненим права користування житлом та зобов`язання особи звільнити житло у контексті пропорційності застосування такого заходу має оцінюватися з урахуванням обставин щодо об`єкта нерухомого майна та установлених статтею 50 ЖК України вимог, що ставляться до жилих приміщень, а також наявності чи відсутності іншого житла.

Також необхідно дослідити питання дотримання балансу між захистом права власності та захистом права колишнього члена сім`ї власника на користування будинком. Такий правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 жовтня 2020 року у справі № 447/455/17-ц (провадження № 14-64цс20). Суд апеляційної інстанції, дотримуючись балансу захисту права власності позивача на будинок та права користування цим житлом відповідачем, який вже не є членом її сім`ї, проте зареєстрований у спірному будинку, проживає в ньому з 2010 року та іншого житла не має, та враховуючи те, що негативні наслідки для власника будинку, які зазначені в позовній заяві, позивачкою ОСОБА_1 не доведені, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову ОСОБА_1 . Також, установивши, що ОСОБА_1 чинить ОСОБА_2 перешкоди у користуванні спірним житлом, апеляційний суд дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 про зобов`язання ОСОБА_1 не чинити йому перешкод у користуванні спірним житловим будинком”.

Позовна заява щоб виписати людину

Позов направлений, щоб виселити людину без її згоди підлягає подачі до загального суду за місцем реєстрації відповідача. У позові потрібно зазначити обставини і підстави, що будуть відповідати вимогам закону. У 2022 році судовий збір за подачу таких позовів складає 992 гривні і 40 копійок. Позов буде розглядатися від 4-х до 8-ми місяців. https://www.youtube.com/watch?v=8evqBgeLvCM https://www.youtube.com/watch?v=TFqSkB7NJgk

Послуги адвоката

Мною як адвокатом по судовим справам надається юридична допомога у спорах, що стосуються зняття з реєстрації людей. Безпосередньо маю досвід по захисту осіб щодо вселення та виселення. Допоможу вам не тільки у підготовці документів, але і підберу докази в залежності від вашого статусу (позивач, відповідач), буду представляти у суді. Працюю у відповідності до законів країни та договору про надання правової допомоги. Мій телефон: 063 202 10 68