Послуги адвоката по скасуванню постанов про закриття кримінального провадження 0632021068
Відкриття кримінального провадження не буде безумовним фактом доведення справи до ухвалення вироку. На практиці трапляються випадки, коли слідчий виносить постанову про закриття кримінального провадження. Після цього у потерпілого два шляхи: 1) змиритися; 2) здійснити оскарження постанови про закриття кримінального провадження. Згідно пункту 3 статті 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження – заявником, потерпілим, його представником чи законним представником
Порядок та строки оскарження постанови про закриття КП
Згідно Кримінального процесуального кодексу України постанову про закриття можливо оскаржити шляхом подачі скарги до слідчого судді за місцем знаходження органу досудового розслідування. Скарга на постанову слідчого, дізнавача подається протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови (ч.1 ст. 304 КПК України). У випадку якщо строк було пропущено, то потрібно одночасно просити поновити строк на оскарження, а інакше скаргу буде повернуто (п.3 ч.2 ст. 304 КПК України). У скарзі варто зазначати у який спосіб було отримано відповідну постанову, і після цього по можливості надати підтверджуючі документи. Наприклад якщо було отримано поштою, то надати копію титульної сторони конверту з відслідковуванням трекеру АТ “Укрпошта”. Якщо постанова про закриття кримінального провадження отримана безпосередньо у слідчого, то на документі про її отримання ставите дату, час і інше, та після робите фото документа на якому зазначили про дату отримання.
Скарга на постанову про закриття кримінального провадження
Як раніше було зазначено скарга подається до слідчого судді. У ній потрібно зазначити підстави з яких Ви не погоджуєтеся з постановою про закриття. Наприклад якщо постанова про закриття була винесена на підставі п.3 ч.1 ст. 284 КПК України, то скарга буде виглядати наступним чином. Слідчому судді Васильківського міськрайонного суду Київської області Скаржник: П.І.Б._______________ Адреса:_____________ Телефон:______________ Інші засоби зв’язку:___________ Представник скаржника: Адвокат Янчук Анатолій Анатолійович Адреса:_________________________ Телефон:_______________________ Ел. Адреса:_____________________ Орган досудового розслідування: Слідчий відділ Васильківського відділу поліції ГУ НП у Киїській області Адреса:______________________ Телефон:____________________ Кримінальне провадження: № 1293803821312
Скарга
на постанову про закриття кримінального провадження
(у порядку статті 303 КПК України)
10.12.2021 року постановою слідчого Васильківського відділу поліції ГУ НП у Київській області було винесено постанову про закриття кримінального провадження № 1293803821312. Підставою для закриття стало те, що не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримати. Тобто з підстав передбачених п.3 ч.1 ст. 284 КПК України. 
15.12.2021 року у приміщенні Васильківського відділу поліції ГУ НП у Київській області мною було отримано вищезгадану постанову. Доказом цього є фото розписки про отримання постанови, та її оригінал повинен бути у матеріалах кримінального провадження. З постановою слідчого про закриття провадження погодитися не можу з огляду на наступне. З моменту подачі заяви про вчинення злочину передбаченого ч.4 ст. 185 КК України слідчий не вчинив жодних слідчих дій направлених на збирання доказів. Сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом (ч.2 ст. 93 КПК України). Слідчий жодного разу не допитав потенційного підозрюваного, не викликав мене як заявника для допиту, щоб я міг у процесуальний спосіб дати покази, не допитав свідків події, не витребував жодного відео з камер спостереження про які йшла мова у заяві про вчинення злочину. З огляду на це вважаю, що постанова є передчасною, протиправною та такою, що підлягає скасуванню. На досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора: рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження – заявником, потерпілим, його представником чи законним представником (ст. 303 КПК України). На підставі викладеного та керуючись чинним законодавством, –
Прошу:
1 Визнати протиправною та скасувати постанову слідчого Васильківського відділу поліції ГУ НП у Київській області про закриття кримінального провадження № 1293803821312 від 10.12.2021 року. Додатки: 1 Копія заяви про вчинення злочину. 2. Інші документи, що підтверджують вчинення злочину. 3. Практика по розслідуванню схожих злочинів. 4. інше. Скаржник 16.12.2021 року
Ухвала слідчого судді про скасування постанови про закриття КП
Державний герб України Справа №443/584/22 Провадження №1-кс/443/114/22 УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 вересня 2022 рокуслідчийсуддя Жидачівськогорайонного судуЛьвівської областіСливка С.І.,за участюсекретаря КушнірМ.І.,прокурора ЛесковичаІ.Б.,розглянувши скаргу ОСОБА_1 на постанову дізнавача відділення поліції Стрийського ВП ГУ НП у Львівській області Василенка О. від 31.05.2022 року про закриття кримінального провадження №12022142200000044 від 19.04.2022, в с т а н о в и в : ОСОБА_1 звернувся до Жидачівського районного суду Львівської області зі скаргою на постанову дізнавача відділення поліції Стрийського ВП ГУ НП у Львівській області Василенка О. від 31.05.2022 року про закриття кримінального провадження №12022142200000044 від 19.04.2022., в якій просить скасувати оскаржувану постанову, зобов`язати дізнавача відновити досудове розслідування та внести відповідні зміни до ЄРДР. В обґрунтування скарги покликається на те, що вважає оскаржувану постанову винесеною передчасно, без всебічного та об`єктивного дослідження обставин, без належного мотивування. Зокрема, у постанові не зазначено які слідчі дії проведено та не викладено результати проведення таких. Не проведено допиту ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Не вжито належних заходів для виклику та допиту ОСОБА_5 . Скаржник в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд скарги без його участі. Прокурор в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд скарги без його участі. 
Відділення поліції № 1 Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду скарги, не забезпечило явку у судове засідання свого представника, що відповідно до ч. 3ст. 306 КПК Українине є перешкодою для розгляду скарги. Дослідивши матеріали скарги та матеріали кримінального провадження №12022142200000044 від 19.04.2022, заслухавши пояснення скаржника та прокурора, приходжу до наступного. Відповідно до ст.55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Саме в запроваджені механізму реального захисту громадянами своїх прав у суді полягає здійснення функцій правової держави та її утвердження як такої. Кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч.1 ст.8 КПК України). Слідчим суддею встановлено, що 31.05.2022 дізнавачем СД відділення поліції №1 Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області Василенком О.А. винесено постанову про закриття кримінального провадження №12022142200000044 від 19.04.2022, у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.384 КК України. Відповідно до ч.2 ст.9 КПК України, слідчий зобов`язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень. Згідно ч.5 ст.38 КПК України, орган досудового розслідування зобов`язаний застосувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування. Оскаржувана постанова мотивована тим, що з матеріалів кримінального провадження №120211422000000108 вбачається, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 надати органу досудового розслідування покази, що підтверджується протоколами їх допиту в якості свідків від 03.12.2021. Крім того, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 особисто підтвердили факт надання ними показів у кримінальному провадженні №120211422000000108 будучи допитаними в якості свідка від 30.05.2022 у кримінальному провадженні №12022142200000044. Об`єктом кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.384 КК України є інтереси правосуддя у частині забезпечення процесуального порядку отримання доказів у кримінальному провадженні. Об`єктивна сторона даного кримінального правопорушення полягає, зокрема у: завідомо неправдивому показанні свідка чи потерпілого. Обов`язковими ознаками об`єктивної сторони злочину є обстановка і час його вчинення. Вказані дії можуть вчинятися лише під час проведення дізнання, досудового слідства, здійснення виконавчого провадження або проведення розслідування тимчасовою слідчою чи тимчасовою спеціальною комісією Верховної Ради України або в суді. Показання – це відомості про факти, які підлягають встановленню у кримінальній чи цивільній справі і мають важливе значення для правильного вирішення справи. Неправдивими є показання, в яких повністю або частково перекручені факти, що мають значення для правильного вирішення справи. Завідомо неправдиві показання утворюють склад цього злочину, якщо вони дані уповноваженій на те особі, у встановленому законом порядку і належним чином процесуально оформлені. Не можуть нести відповідальність за ст.384 КК України підозрюваний, обвинувачений, підсудний, спеціаліст, цивільний позивач та відповідач; особи, які давали завідомо неправдиві показання із такої справи, за якою вони надалі притягнуті або можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності як обвинувачені; співучасники одного кримінального правопорушення за давання завідомо неправдивих показань щодо інших співучасників, навіть якщо кримінальне провадження щодо кожного з них здійснюється окремо. Відповідно до ч.1 ст.65 КК України, свідком є фізична особа, якій відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження і яка викликана для давання показань. Особливістю показань свідка є те, що вони належать до предмета підозри чи обвинувачення інших осіб. Показання свідка повинні стосуватись не власних інтересів, а інтересів підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого. Показання отримані від особи, яка фактично підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення і допитувалася щодо фактів і обставин їх вчинення як свідок із попередженням про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання чи за відмову давання показань, не мають доказової сили (02.05.2018 Верховний Суд у справі №464/5860/16-к). Карім того, ст.18 КПК України визначено, що жодна особа не може бути примушена визнати свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення або примушена давати пояснення, показання, які можуть стати підставою для підозри, обвинувачення у вчиненні нею кримінального правопорушення. В заяві від 30.03.2022 ОСОБА_1 посилається на те, що у кримінальному провадженні №12021142200000108 ОСОБА_6 та ОСОБА_7 надали завідомо неправдиві показання. Як вбачається із протоколів допиту свідка від 03.12.2021, дізнавач допитувала свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 щодо їх дій, які мали місце 27.04.2021 в результаті чого ними було припинено газопостачання у квартирі АДРЕСА_1 . Враховуючи викладене, дізнавач прийшов до висновку, що в діях ОСОБА_6 та ОСОБА_7 відсутні ознаки складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.384 КК України, оскільки останні допитувалися у кримінальному провадженні №12021142200000108 щодо фактів і обставин їх вчинення як свідки із попередженням про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання чи за відмову давання показань, тому такі показання отримані від них, які фактично в подальшому можуть стати підставою для оголошення їх підозри у вчиненні кримінального правопорушення, не мають доказової сили і не можуть братися до уваги. 
Надаючи оцінку оскаржуваній постанові слідчий суддя вважає, що така є передчасною, винесеною без вжиття належних заходів для всебічного, повного дослідження обставин справи та встановлення об`єктивної істини, а мотиви дізнавача не ґрунтуються на нормах Закону. Так, показання – це відомості, які надаються в усній або письмовій формі під час допиту підозрюваним, обвинуваченим, свідком, потерпілим, експертом щодо відомих їм обставин у кримінальному провадженні, що мають значення для цього кримінального провадження (ч.1 ст.95 КПК України). Свідком є фізична особа, якій відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, і яка викликана для давання показань (ч.1 ст.65 КПК України). Відповідно одо п.3 ч.1 та п.2 ч.2 ст.66 КПК України, свідок маєправо відмовитися давати показання щодо себе, близьких родичів та членів своєї сім`ї, що можуть стати підставою для підозри, обвинувачення у вчиненні ним, близькими родичами чи членами його сім`ї кримінального правопорушення, а також показання щодо відомостей, які згідно з положеннямистатті 65цього Кодексу не підлягають розголошенню; Свідок зобов`язаний давати правдиві показання під час досудового розслідування та судового розгляду. За завідомо неправдиві показання слідчому, прокурору, слідчому судді чи суду або за відмову від давання показань слідчому, прокурору, слідчому судді чи суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом, свідок несе кримінальну відповідальність (ч.1 ст.67 КК України). Пунктом 1 ч.3 ст.87 КПК України встановлено, що недопустимими доказами є показання свідка, який надалі був визнаний підозрюваним чи обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні. З наведеного випливає, що не можуть нести відповідальність за ст.384 КК України особи, які давали завідомо неправдиві показання із такої справи, за якою вони надалі притягнуті до кримінальної відповідальності. Одночасно як вбачається із матеріалів кримінального провадження №12022142200000044, в таких відсутні будь-які докази, які б вказували на притягнення ОСОБА_6 та/або ОСОБА_7 до кримінальної відповідальності (повідомлення про підозру) в межах кримінального провадження №12021142200000108. Також, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 давали покази в якості свідків в межах кримінального провадження №12021142200000108, будучи повідомленими про право відмовитися від дачі показів, а також попередженні про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві покази. Будь-яких інших слідчих дій, окрім допиту ОСОБА_6 та ОСОБА_7 спрямованих на встановлення обставин справи дізнавачем не вжито, зокрема не допитано заявника ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , не вжито належних та достатніх заходів для допиту ОСОБА_8 , про що також вказується і у постанові прокурора Жиачівського відділу Стрийської окружної прокуратури від 14.05.2022 про скасування постанови про закриття кримінального провадження від 28.04.2022. Відповідно дост.8 КПК Українипринцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Згідно зіст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»суди застосовують при розгляді справКонвенцію про захист прав людини і основоположних свободта практику Європейського суду як джерело права. Так, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово вказував, що органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з`ясувати те, що трапилось, та не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень (справа «Ассенов та інші проти Болгарії»). Вони повинні вживати всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, inter alia, показань очевидців та експертних висновків (рішення у справах «Танрікулу проти Туреччини» та «Ґюль проти Туреччини»). Таким чином, дізнавачем не вжито вичерпних заходів для повного та всебічного дослідження обставин справи, а також встановлення об`єктивної істини у справі. Вказані обставини свідчать про неповноту дізнання, а тому оскаржувану постанову слід скасувати та направити справу до відділення поліції №1 Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області для відновлення дізнання. Крім того, відповідно до ч.2 ст.307 КПК України, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про скасування рішення слідчого чи прокурора; скасування повідомлення про підозру; зобов`язання припинити дію; зобов`язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги, даний перелік є вичерпним, а тому решта вимог задоволенню не підлягають. Керуючись ст.ст.303, 304,306,307, 318-380 КПК України, слідчий суддя п о с т а н о в и в : Скаргу задоволити частково. Скасувати постанову дізнавача відділення поліції Стрийського ВП ГУ НП у Львівській області Василенка О. від 31.05.2022 року про закриття кримінального провадження №12022142200000044 від 19.04.2022. Матеріали кримінального провадження №12022142200000044 від 19.04.2022 скерувати до відділення поліції №1 Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області для відновлення дізнання. В решті вимог скарги відмовити. Ухвала оскарженню не підлягає. Слідчий суддя С.І. Сливка
