Послуги адвоката з аліментних питань 0632021068
Конституцією України та Сімейним кодексом України передбачено, що діти несуть обов’язок по утриманню своїх непрацездатних батьків при умові, що вони потребують матеріальної допомоги. Непрацездатність батьків можливо вважати коли:
1) вони досягли пенсійного віку у відповідності до закону;
2) є відповідний медичний висновок (інвалідність та інше, що унеможливлює можливість працювати). Матеріальну потребу слід вважати тоді коли батько/матір не можуть себе забезпечити самостійно. Непрацездатність можна класифікувати також на реальну та презюмовану. Реальна відображається у відсотках втрати працездатності та визначається МСЕК. Презюмована непрацездатність настає в разі досягнення законодавчо визначеного віку. Соціальний аспект поняття непрацездатності вказує на нездатність особи матеріально забезпечити себе та членів своєї сім’ї на рівні, визначеному достатнім для проживання людини (прожиткового мінімуму) в державі. Згідно судової практки у цьому аспекті ми можемо побачити, що суд неодоноразово висловлює наступне твердження: “Непрацездатним вважається той з батьків, хто досяг загального пенсійного віку або є інвалідом I, II чи III групи. 
Потреба у матеріальній допомозі визначається в кожному конкретному випадку залежно від матеріального становища батьків. До уваги приймається отримання батьками пенсії, державних пільг, субсидій, наявність у батьків майна, що може приносити дохід тощо”.
Порядок отримання одним із батьків аліментів від дитини
Фактично існує два порядки: 1) добровільний; 2) судовий.
Судовий порядок передбачає необхідність подачі позову та обгрунтування обставин передбачених статтею 202 СК України при дотриманні вимог статті 175 ЦПК України. Справа про стягнення аліментів на утримання батьків буде підсудна суду, що знаходиться по місцю реєстрації відповідача. Згідно статті 5 ЗУ “Про судовий збір” позивачі у спорах про стягнення аліментів звільнені від сплати судового збору.
Докази та доказування статті 202 СК України
Перелік доказів кожний раз буде індивідуальним, але 100% доказами буде свідоцтво про народження відповідача (воно доведе факт спорідненості з позивачем), пенсійне посвідчення або докази інвалідності, відповіді з пенсійної та податкової про відсутність доходів та низький рівень пенсії, докази фактичних необхідних витрат та інше.
Стягнення аліментів на утримання батьків через призму судової практики
У даному випадку підлягає огляду ч.1 ст. 202 СК України, яка зазначає наступне: повнолітні дочка, син зобов’язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.
Розглядаючи судову практику ВС КЦС можливо побачити, що до Верховного Суду надходить мало справ де вирішується питання аліментів на утримання батьків.
1. 16 квітня 2018 року Касаційний цивільний суд по справі № 759/1315/17 погодився з твердженням апеляційної інстанції: “Суд апеляційної інстанції виходив із того, що ОСОБА_4 отримує пенсію в розмірі, більшому за прожитковий мінімум для непрацездатних осіб, тому її не можна вважати особою, яка потребує матеріальної допомоги в розумінні статті 202 СК України”. Обставини цієї справи були наступні: 1) жінка похилого віку; 2) чоловік помер та інших утриманців окрім дітей немає; 3) отримує лише пенсію, яка фактично уходить на комунальні платежі.
2. 21 червня 2018 року Верховний Суд відмовляючи у задоволені касаційної скарги матері дитини по справі № 640/919/17 зазначив: “Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_4 посилалася на те, що вона є непрацездатною, отримує пенсію в розмірі 1 363,07 грн на місяць, більшу частину коштів витрачає на сплату комунальних послуг, лікування, та на інші потреби, необхідні для забезпечення життєдіяльності. Отриманих нею коштів не вистачає, тому вона потребує матеріальної допомоги, яку відповідач має можливість надавати. Водночас, доказів, які б містили дані з приводу щомісячної вартості лікування, загального обсягу щомісячних витрат на забезпечення проживання, на утримання квартири та сплати комунальних послуг, та давали підстави для висновку про потребу відповідача в матеріальній допомозі, позивачем надано не було, що вказує на недоведеність позовних вимог”.
3. 24 квітня 2019 року Верховний Суд залишаючи без змін судові рішення про часткове задоволення позову про стягнення аліментів на матір по справі № 463/2634/16-ц зазначив: “Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із встановлених у справі фактичних обставин, оскільки доказів на підтвердження перевищених щомісячних витрат позивача розміру пенсії, яку він отримує, на 2 000,00 грн і саме такий розмір аліментів необхідно стягнути з відповідача на його утримання, позивачем не надано. Суди першої та апеляційної інстанцій зазначили, що надана на підтвердження позовних вимог квитанція про оплату житлово-комунальних послуг у сумі 944,05 грн включає не лише оплату послуг, наданих за вказаний місяць, а й 403,09 грн плати за утримання будинку та 518,48 грн плати за холодну воду, які є нарахованим боргом за попередні періоди, що не може підтверджувати щомісячну необхідність позивача у вказаній сумі”.
Відео по темі утримання батьків
