Послуги адвоката по підготовці апеляційної скарги у справі про адміністративні правопорушення 0632021068
Діючим законодавством передбачено, що на постанову суду про притягнення до адміністративної відповідальності по КУпАП можливо подати апеляційну скаргу. Зокрема це передбачено статтею 294 КУпАП. Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п’ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено (ст. 294 КУпАП). Право апеляційного оскарження можливе абсолютно по кожному адміністративному правопорушенню (ст.ст. 130, 124, 172-11, 184 КУпАП та інші правопорушення). https://youtu.be/ERQZabOmvNI
Порядок подачі апеляційної скарги по КУпАП
Згідно частини 3 статті 294 КУпАП апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову. Місцевий суд протягом трьох днів надсилає апеляційну скаргу разом із справою у відповідний апеляційний суд. Судом апеляційної інстанції у даному випадку буде апеляційний суд, у відповідному регіоні (Київський, Дніпровський, Житомирський, Вінницький апеляційний суд та інші). Скарга у відповідності до КУпАП подається наступним чином:
- за допомогою представника, який підтверджує свої повноваження: 1) оригіналом ордреду, який сформований на сайті НААУ; 2) копією договору про надання правової допомоги. Дані документи подаються ним одночасно зі скаргою;
- засобами поштового зв’язку шляхом відправки апеляційної скарги до місцевого суду, який накладав адміністративне стягнення;
- особисто апелянтом (особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; потерпілим).
Засобами електронного зв’язку апеляційна скарга не подається.
Строк подачі скарги до апеляційного суду
Згідно статті 294 КУпАП скарга подається протягом десяти днів з моменту винесення постанови. У випадку якщо апелянт пропустив цей строк, то він має право подати клопотання про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження. Клопотання про поновлення строку по КУпАП подається разом з апеляційною скаргою як додаток або повинно міститися у апеляційній скарзі. При цьому на відмінну від правил встановлених ЦПК, ГПК, КПК, КАС України – судді апеляційної інстанції не залишають апеляцію без руху та не надають строк на усунення недоліків. Про це варто пам’ятати. КУпАП не вимагає сплати судового збору за подачу апеляційної скарги.
Подача доказів у апеляційну інстанцію
Апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом (ч.7 ст. 294 КУпаП). На практиці судді апеляційної інстанції по різному приймають нові докази. В більшості випадків нові докази можливо долучити без обгрунтованого клопотання.
Зразок апеляційної скарги по статті 130 КУпАП
Київський апеляційний суд
Через Васильківський міськрайонний суд Київської області
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності:
П.І.П. апелянта
РНОКПП апелянта:
Адреса апелянта:
Засоби зв’язку (телефон, електронна адреса):
Захисник: Адвокат Янчук Анатолій Анатолійович
08687, Київська обл., Васильківський р-н., с. Червоне, вул. Садова, 56
063 202 10 68
Справа: № _________
Суддя 1 інст.: Дорошенко В.М.
Апеляційна скарга
на постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області по справі № _______ від “___”______2022 року
Постановою Васильківського міськрайонного суду Київської області по справі № ___________ від 27.07.2022 року було притягнуто до відповідальності П.І.П. апелянта за вчинення правопорушення передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.
Вважаю, що дана постанова суду підлягає скасуванню виходячи з наступного.
Згідно фабули протоколу __________ 18.02.22 року о 01:20 керував транспортним засобом маючи при цьому ознаки наркотичного сп’яніння (зіниці очей не реагують на світло, поведінка не відповідає дійсності). Від проходження огляду на стан наркотичного сп’яніння він відмовився у присутності двох свідків, чим порушив п.2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
У першому судовому засіданні в районному суді апелянт зазначив у своїх поясненнях, що він керував транспортним засобом (їхав у ночі з роботи до своєї сім’ї так як у дитини була температура). Його зупинили працівники поліції. Не повідомили свого імені та причин зупинки. Пред’явили вимогу про надання їм посвідчення водія, та після цього зазначили, що йому потрібно показати речі, що у нього знаходяться в автомобілі (на задньому сидінні та у багажнику) і сумці.
Після цього вони попросили Свідка_1 показати також свої речі шляхом вивертання кишень і вчинення інших дій направлених на огляд речей і проведення поверхневої перевірки. Нічого не знайшовши поліцейські попросили відійти подалі від авто та свідка. Після цього почали підозрювати його (апелянта) у тому, що він перебуває у стані алкогольного, а потім і наркотичного сп’яніння. При цьому вони не зазначали про те які саме ознаки сп’яніння він має. Після цього поліція зупинила свідків зазначених у протоколі. При цьому він (апелянт) пояснював поліції, що у нього дома хворіє дитина.
Орієнтований час який поліція «тримала» апелянта склав більше ніж дев’яносто хвилин.
1. Судом було задоволено клопотання про виклик та допит свідків:
1) зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення;
2) свідка, який був разом з апелянтом;
3) працівників поліції (той, що складав протокол про адміністративне правопорушення та акт огляду на стан алкогольного сп’яніння з використанням спеціальних технічних засобів). Питань до свідків (зазначених у протоколі) було доволі багато, у тому числі і те чи дійсно поліція проводила перевірку ознак сп’яніння зазначених у протоколі, чи бачили свідки ці ознаки, чи чули вони відмову, чи було їм надане письмове направлення на підпис та інше.
При спілкуванні зі свідком Горбенком Павлом Анатолійовичем у телефонному режимі він мені як адвокату повідомив наступне:
1) йому не зрозуміло навіщо йти до суду. Поліцейський йому у ту ніч повідомив, що нікуди не потрібно йти;
2) поліцейські нічого у _________ не перевіряли;
3) він не бачив, щоб поліція перевіряла реакцію очей. Телефонну розмову зі свідком було долучено до матеріалів справи. Проте суддя при розгляді проігнорувала відповідний доказ, та навіть не хотіла його досліджувати. На судовому засіданні був допитаний свідок ______. Даний свідок повідомив суду наступні обставини: «У ту ніч їхав разом з _________. Нас зупинили працівники поліції та без представлення і пояснення причини зупинки висунули вимогу про те, що __________ потрібно показати посвідчення водія, і після цього вони висунули вимогу показати його речі, що знаходяться у його портмоне, на задніх сидіннях авто та у багажнику. ________ погодився це зробити. Після цього вони сказали свідку зробити це саме з його речами (висунути все з карманів).
Нічого не знайшовши вони попросили Володимира відійти з ними поспілкуватися. Що було далі свідку не відомо». На запитання чи мав _____ розширені зіниці очей або якусь неадекватну поведінку свідок відповів, що нічого такого у нього не було. Чому суд першої інстанції невірно відобразив покази свідка у своєму рішенні мені не відомо. Інші чотири свідки на розгляд справи не прибули. При цьому їх суд три рази викликав, але бажаного результату це не дало.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (стаття 251 КУпАП).
Відповідно до постанови Пленуму Верховного суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з’ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247 і 280 КпАП ( 80732-10 ), у тому числі шляхом допиту свідків та призначення експертиз (аб.2 п. 27 Пленуму).
Дана постанова пленуму приймалася судом для забезпечення належного розгляду справ по статті 130 КУпАП (п.1 згаданого пленуму). Фактично допиту свідків зазначених у протоколі не було здійснено та зміст їх письмових пояснень є сумнівним. Як наслідок такі пояснення є нічим іншим як припущення та недопустимим доказом. КУпАП не передбачає такого критерію оцінки як «припущення». Допит поліцейських також був би доцільним. Обґрунтування їх допиту буде доведено з огляду на інші доводи апеляційної скарги. 01.04.2022 року Дніпровський апеляційний суд по справі № 215/120/21 зазначив: «Враховуючи викладене, вважаю, що протокол про адміністративне правопорушення складений з порушенням вимог наведених вище нормативних актів, оскільки в матеріалах провадження відсутні докази правомірності зупинки автомобіля Chevrolet Aveo, н/з НОМЕР_1 . Крім того, з матеріалів адміністративної справи вбачається, що суд першої інстанції, розглянув протокол про адміністративне правопорушення без допиту свідків, тобто порушив принцип безпосереднього отримання доказів судом, чим порушив право на захист ОСОБА_1». Свідків поліції в тому числі ніхто не приводив до присяги.
2. Письмові пояснення свідків є недопустимим доказом. З пояснень свідків не можливо встановити особу, яка їх відбирала. Окрім цього сумнівним є і те, що пояснення заповнювалися свідками у тому числі і в частині ознак сп’яніння. Як вбачається з пояснень вони написані одним і тим же почерком. Тобто воля і наміри особи (свідка) взагалі були відсутні. Почерк по своїй природі є унікальним та у двох осіб не може бути однакового почерку. Ні письмові пояснення, а ні інші матеріали справи не містять доказів на підставі яких поліція встановила осіб свідків. У тому числі на відео долученому поліцією свідок не назвав своє П.І.П.
3. Час керування транспортним засобом зазначений у протоколі про адміністративне правопорушення не відповідає дійсності. Згідно долученого відео поліцією вбачається його назва «17.02.2022», у той час як в протоколі стоїть дата 18.02.2022 і час 01:20. Отже фактично є сумнівним час керування транспортним засобом згідно фабули протоколу.
Мною як адвокатом було долучено до матеріалів справи постанову поліції про притягнення ________до відповідальності за відсутності водійського посвідчення та рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області про скасування згаданої постанови про притягнення водія до відповідальності за правопорушення по статті 126 КУпАП.
З постанови вбачається, що дата зупинки водія відбулася поліцією 18.02.2022 року о 00:15. Тобто поліція тримала цей весь час __________ і він ніяк не міг керувати ТЗ о 01:20. З цього всього часу поліція зняла лише декілька хвилин. В тому числі відео з назвою 17.02.2022 року та фактичне оформлення 18.02.2022 року о 01:30. Самим цікавим у цій частині стосовно постанови поліції є те, що про неї ________ дізнався через декілька місяців після винесення. І після обізнаності він звернувся до суду про її скасування.
Суддя, яка розглядала справу про скасування спірної постанови зобов’язала поліцію надати докази правомірності зупинки водія та докази вручення постанови. Проте відповідач патрульна поліція повідомила, що доказів у них немає. Дана обставина підтверджується судовим рішенням. Фактично це означає, що поліція у даній ситуації взагалі ігнорувала свої положення про безперервну зйомку та надавала суду докази, що їй вигідні і цим самим спотворювала дійсні обставини.
За положеннями статтей 245,280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. У протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім’я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі (ст. 256 КУпАП).
Фактично поліцейські ухилилися від проведення безперервної зйомки та зняли той проміжок часу, який їм був вигідний. При цьому зробили зйомку на свій телефон, а не на портативний засіб, який передбачений законом. Згідно з положеннями п. 2 ч. 1 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Відповідно до п. 5 розділу ІІ «Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису», затвердженої Наказом Міністерства Внутрішніх Справ України від 18.12.2016 № 1026, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо).
У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу. Судова практика до п.3 1) 19.04.2021 року Київський апеляційний суд по справі № 756/1749/20: «Суд звертає увагу на те, що обов`язок поліцейських здійснювати безперервний відеозапис виявлення, фіксації адміністративного правопорушення та проведення процесуальних дій є запорукою дотримання законності при вчиненні поліцейськими указаних дій, об`єктивності цих дій, усунення конфліктних та спірних питань, забезпечення судової справи належними та допустимими доказами, необхідних для розгляду справи. Порушення поліцейськими вимог нормативних документів, що встановлюють безперервність відеофіксації вчинюваних дій при виконанні службових обов`язків призвело до відсутності спростування обставин, викладених ОСОБА_1 у поясненнях, які до того частково підтверджуються зібраними у справі доказами, та поставили під сумнів, як обставини, що викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, так і висновки, зроблені у постанові суддею»; 2) 19.04.2021 року Київський апеляційний суд по справі № 756/1749/20 зазначив: « Суд звертає увагу на те, що поліцейськими у ході виявлення та фіксації адміністративного правопорушення були порушені вимоги п. 5 розділу ІІ Інструкціїіз застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України 18.12.2018 № 1026, який передбачає безперервність відеозапису у ході виявлення і фіксації адміністративного правопорушення та проведення процесуальних дій».
4. Акт огляду на стан алкогольного сп’яніння з використанням спеціальних технічних засобів. Даний акт долучений працівниками поліції. Даний акт використовується виключно у тих випадках коли особу підозрюють у перебуванні в стані алкогольного, а не іншого сп’яніння. Він жодним чином не може бути доказом у справах, що стосується наркотичного сп’яніння. У ньому також відсутня і дата. У даному випадку такий акт я як адвокат оцінюю це з тієї точки зору, що поліція безпідставно підозрювала _______ у наркотичному та алкогольному сп’янінні. В акті огляду на стан алкогольного сп’яніння зазначила ознаки наркотичного. Проте це прямо суперечить інструкції про перевірку водіїв на стан сп’яніння (ЗАТВЕРДЖЕНА Наказ Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров’я України 09.11.2015 № 1452/735). Цей довід суд також відхилив як такий, що не заслуговує на увагу. Проте на мою думку даний довід заслуговує на увагу.
5. Поліцейські перед пропонуванням пройти перевірку на стан сп’яніння не зазначили _______ ознак сп’яніння. Вони про них зазначили після відмови водія їхати до лікаря нарколога. При цьому письмового направлення у матеріалах справи немає. Тому не є зрозуміло до якого саме закладу охорони здоров’я вони його хотіли вести (у найближчий чи ні). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп’яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров’я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – заклад охорони здоров’я) (п. 7 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції).
Судова практика до п.5 15.04.2021 року Дніпровський апеляційний суд по справі № 203/4740/20 зазначив: «Відповідно до п.8 Розділу ІІ Інструкції, форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції. Аналіз вказаних норм закону свідчить про те, що оформлення працівниками поліції направлення на медичний огляд до відповідного закладу охорони здоров`я у випадку відмови водія від проведення огляду з метою виявлення стану сп`яніння на місці зупинення транспортного засобу або незгоди з його результатами відповідно до встановленого порядку є обов`язковим. Якщо після оформлення направлення, водій транспортного засобу відмовляється від проведення медичного огляду і в закладі охорони здоров`я, поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду».
6. Поліція після відмови водія на відео зазначила фабулу протоколу по якій буде складати протокол: «керування транспортним засобом з ознаками алкогольного, наркотичного сп’яніння, а саме зіниці очей не реагують на світло та поведінка не відповідає обстановкі». Дійсну фабулу протоколу _______ показали уже при складанні. Фактично сам поліцейський вів себе як людина з ознаками сп’яніння, а саме поведінка, що не відповідає обстановці:
1) хибне зазначення фабули;
2) використання актів на інше сп’яніння ніж те, що зазначене у протоколі;
3) зазначення про два види сп’яніння;
4) повідомлення про ознаки сп’яніння після відмови проходити;
5) неповідомлення особі підстав зупинки транспортного засобу;
6) інше.
7. Поліцейські фактично зупинили водія _________без правових підстав встановлених законом. Після цього почали проводити незаконну поверхневу перевірку, огляд та інше. Вважаю, що за таких дій поліції докази зібрані у справі про адміністративне правопорушення є недопустимими. Поліцейський зобов’язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті (ч.3 ст. 35 ЗУ «Про національну поліцію»).
Верховний Суд Касаційний адміністративний суд неодноразово зазначав, що зупинка транспортного засобу повинна бути законною. При відсутності законності зупинки оформлення притягнення до відповідальності є незаконним, та самостійною підставою для скасування постави про притягнення до відповідальності. Дійсно згідно КУпАП поліція має право збирати докази але збирання доказів не повинно відбуватися у поза процесуальний спосіб.
Інакше докази зібрані у поза процесуальний є недопустимими. Про ці доводи було сказано і при розгляді справи. Проте суддя проігнорувала їх. Мотивуючи це тим, що це не є предметом розгляду по статті 130 КУпАП. Судова практика в частині п.7 29.07.2022 року Чернівецький апеляційний суд по справі № 724/966/22 скасовуючи постанову суду першої інстанції по статті 130 КУпАП та закриваючи провадження по справі зазначив: «Тобто, на думку апеляційного суду, із матеріалів справи не вбачається, що ОСОБА_1 допустив будь-які порушення правил дорожнього руху, за які його слід було зупинити.
Такі висновки апеляційного суду, повністю узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 15.03.2019 у справі №686/11314/17. А тому, враховуючи вимоги ст.35 Закону України «Про Національну поліцію», а також позицію Верховного Суду з цього приводу, апеляційний суд приходить до обґрунтованого висновку про те, що оскільки працівниками поліції не було належним чином задокументовано та не доведено належними та допустимими доказами факту порушення ОСОБА_1 ПДР, яке слугувало підставою для зупинки його транспортного засобу, то всі наступні вимоги працівників поліції водій не був зобов`язаний виконувати, а всі складені процесуальні документи відносно нього не можуть бути належними та допустимими доказами його вини у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП».
З цією викладеною позицією Верховного Суду в частині розгляду справ по статті 130 КУпАП погодилися апеляційні суди по справі № 722/554/22 від 02.06.2022 року, 723/1069/22 від 02.06.2022 року, 723/29/22 від 12.04.2022 року, 720/1324/21 від 04.11.2021 року, 718/928/21 від 14.07.2021 року. 31.03.2022 року Вінницький апеляційний суд по справі № 127/8234/21 зазначив: «Не зафіксовано належним чином і причина зупинки ОСОБА_1 : відсутні докази складення будь-якого іншого протоколу відносно нього. Отже, з огляду на наявні суперечності в матеріалах справи, з урахуванням того, що згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, у суду першої інстанції не було підстав визнавати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП». 04.04.2019 року Тернопільський апеляційний суд по справі № 596/84/19: «судом не перевірено підстав зупинення транспортного засобу під керуванням водія ОСОБА_1, приходжу до висновку, що рішення прийнято на формально досліджених судом першої інстанції доказах, які отриманні з порушенням норм закону, а тому постанова Гусятинського районного суду про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП підлягає скасуванню, а адміністративна справа закриттю у зв’язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення».
8. Поліцейські не проводили перевірку на ознаки наркотичного сп’яніння. Взагалі не можливо встановити яким чином поліція дійшла висновку, що поведінка не відповідає дійсності та очі не реагують на світло.
Судова практика в частині п.8 1) 03.09.2021 року Київський апеляційний суд по справі № 754/5398/21 зазначив: «У той же час з відеозапису події 22 березня 2021 року вказані ознаки наркотичного сп`яніння в ОСОБА_1 не вбачаються, реакцію очей ОСОБА_1 поліцейським взагалі проведено не було»;
2) 28.05.2021 року Київський апеляційний суд по справі № 761/30507/20: «У той же час з відеозапису події 12 вересня 2020 року такі ознаки наркотичного сп`яніння, як неприродна блідість обличчя, сповільненість рухів в ОСОБА_1 не вбачаються, реакцію очей ОСОБА_1 поліцейським взагалі проведено не було»;
3) 28.05.2021 року Київський апеляційний суд по справі № 357/11113/20: «У той же час з відеозапису події 30 жовтня 2020 року такі ознаки наркотичного сп`яніння, як звужені зіниці очей, які не реагували на світло, порушення мови, порушення координації в ОСОБА_1 не вбачаються, реакцію очей ОСОБА_1 поліцейським взагалі проведено не було»;
4) 14.05.2021 року Київський апеляційний суд по справі № 367/3110/20: «У той же час з відеозапису події 15 травня 2020 року такі ознаки наркотичного сп`яніння, як розширені зіниці очей, які не реагують на світло, бліде обличчя, тремтіння пальців рук в ОСОБА_1 не вбачаються, реакцію очей ОСОБА_1 поліцейським взагалі проведено не було»;
5) 03.07.2020 року Київський апеляційний суд по справі № 357/3852/20 зазначив: «Між тим, як убачається із долученого до матеріалів справи відеозапису на диску, знятого з бодікамери поліцейського /а. с. 6/, відеозйомка обстановки та обставин подій даного правопорушення з момента початку виконання службових обов`язків поліцейськими безперервно до її завершення не велася та загалом становить 01 хвилину 41 секунду, при чому на відеофіксації у ОСОБА_1 ознаки наркотичного сп`яніння: дуже розширені зіниці, підвищена жвавість, неприродна блідість, порушення мови, як зазначено поліцейським в протоколі серії ОБ №209990 від 14.04.2020 року /а. с. 1/ та постанові судді місцевого суду /а. с. 23/ із даного відеозапису не вбачаються, в тому числі перевірка поліцейським реакції очей на світло на ньому – взагалі не відображена, що фактично знеславлює належність та допустимість даного відеозапису в якості доказу в цій адміністративній справі»;
6) 24.11.2021 року Чернівецький апеляційний суд по справі № 727/10088/21 зазначив: «Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що підстав для проведення огляду на стан сп`яніння не було, оскільки ОСОБА_1 чітко відповідав на поставлені йому запитання, його поведінка відповідала обстановці, а такі ознаки, як: зіниці не реагують на світло, порушення мови, координації, у нього взагалі працівниками поліції не перевірялись та не встановлювались».
9. Поліція склала протокол з порушенням у частині доказів. Саме при складанні протоколу поліція зазначає докази його правомірності. При цьому у протоколі оформленому стосовно ________ не зазначено ні відео зйомки а ні технічного засобу на яке було здійснено відео. На самому відео відсутня дата та час зйомки. Відповідне не узгоджується з загальною практикою Верховного Суду та апеляційних судів при розгляді справ про адміністративне правопорушення. Згідно висновку Верховного Суду (справа №428/2769/17) у разі відсутності у відповідній постанові посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис (тобто відео є, але в протоколі чи постанові про нього забули зазначити), доданий працівниками поліції до матеріалів справи відеозапис не може вважатися належним та допустимим доказом. Вважаю у цьому разі аналогія з протоколом цілком виправдана.
Практика до п.9 15.04.2022 року Чернівецький апеляційний суд по справі № 716/262/22 зазначив: Поряд з цим, апеляційний суд звертає увагу на те, що у протоколі про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130КУпАП у графі «до протоколу додаються» не зазначено технічні характеристики засобів фіксації, за допомогою якого зроблено відеозапис, а в загальному вказано «відеозаписи з нагрудної камери» . На думку апеляційного суду, відсутність даних про технічні характеристики засобу фіксації за допомогою якого здійснено відео зйомку, роблять результати такої фіксації недопустимими (висновки ВС/КАС справа № 428/2769/17 від 24.01.2019, справа №524/5536/17, від 15.11.18).
23.02.2022 року Кропивницький апеляційний суд по справі № 405/5776/21: «Прицьому, апеляційний суд з об`єктивністю констатує, що процедура оформлення адміністративних матеріалів, а саме протоколу провчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.130КУпАП та відібрання поясненьу свідків(джерелодоказів) на відеоне зафіксована, направлення ОСОБА_1 для медичного огляду для визначення стану алкогольного сп`яніння, у матеріалах справи відсутнє, а технічні характеристики засобу фіксації за допомогою якого зроблено відеозапис, що прикріплений до файлів з нагрудних камер працівників поліції та збережений на диску не зазначені. Таким чином, відсутність даних про технічні характеристики засобу фіксації за допомогою якого здійснено фото, або відео зйомку, результати такої фіксації є недопустимими ( висновки ВС/КАС справа № 428/2769/17 від 24.01.2019, справа №524/5536/17, від 15.11.18). У протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім’я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі (ст. 256 КУпАП).
Умовами допустимості доказів є: одержання фактичних даних із належного процесуального джерела, одержання фактичних даних належним суб`єктом; одержання фактичних даних у належному процесуальному порядку; належне оформлення джерела фактичних даних (висновки у постанові Верховного Суду від 07.08.2019 року по справі № 607/14707/17, провадження N 51-2604 км 19).
10. _________ ніхто не пропонував пройти огляд на місці зупинки. Як того вимагає закон та інструкція. Відповідно до принципу «поза розумним сумнівом» (п.43 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Кобець проти України» від 14.02.2008 року), доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом. З огляду на викладене не можливо вважати, що постанова суду є законною. На підставі викладеного та керуючись чинним законодавством, –
Прошу:
1. Постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 27.07.2022 року по справі № ________ скасувати, а провадження по справі закрити.
Додатки: 1) клопотання про допит свідка 2) ордер адвоката; 3) копія договору про надання правової допомоги; 4) флешка _______________________.
Захисник А.А. Янчук
04.08.2022 р.
Відео про апеляційну скаргу по КУпАП
Гарна апеляція колего. Молодчина.
Дякую